Опубліковано: 2008.03.11
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Микола Ширяєв

Последний приют

Болезнь подкралась неспеша.
Понять непросто, и не сразу,
За что у крошки-малыша
По тельцу бродят метастазы.

На удивление еще
В нем есть зародыш дивных весен.
А покорми, пойди, борщом -
Он истеричен и несносен.

И, говоря начистоту,
Он глуповат, воспитан плохо,
Он рвет и мечет хвост коту...
А все равно - не скроешь вздоха.

Как самому не встать дугой,
Как объяснить иной гертруде,
Что будет радостный другой,
Но этого - вовек не будет?!
2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12087/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives