Володимир СамійленкоПЕРЕМОЖЕЦЬ (БАЙКА)"Чого це, Петре, ти такий сьогодні радий? Веселість на виду і пляшка на столі... Чи не уряд добув високий від громади? Чи в спадщину дістав гарненький шмат землі?" "Не догадаєшся; такі дрібні причини Не піднесли б отак угору настрій мій. Але сьогодні я справляю роковини. От подивись лишень: у книжечці оцій Події списані мої на всякі дати, І як погляну я в цю книжку перед сном, То й знаю, в честь чого мені бенкетувати І чи горілкою відбутись, чи вином. Он тут записано, що в місяці такому, Такого саме дня, який у нас тепер, Позаторік я дав Кирилові Швидкому Такого стусана, що ледве він не вмер. І перемогу цю святкую я щороку. Прослав же, друже, й ти лицарський мій кулак". "О, знаю, часом він важкий собі нівроку... А що це в тебе там під оком мов синяк, Ще й неабиякий?" "Під оком? То дурниця; Від синяка того я ще не пропаду. То вчора нам з Яцьком прийшлось не помириться, Так він мене черкнув легенько по виду". |
1909 Письменник згадував: "В Добрянці я написав свою байку "Переможець" під вражінням офіційних свят 1909 року Полтавської перемоги над гетьманом Іваном Мазепою та Карлом XII. В байці Кирило - це Карл XII, а Яцько - це японці. Ґрунтовна думка цієї байки така, що свої перемоги російська влада добре пам'ятає, а чужі над собою забуває (а тоді ще всі пам'ятали Цусімську перемогу японців)". © Володимир Самійленко |