Опубліковано: 2008.03.26
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Микола Ширяєв

Про слезы

В своих правах, предельно птичьих,
Я был не пропит, а пропет.
Не мне судить - в моем обличьи
Насколько удался проект?

Бывало, ползал я по грани.
Чудной и созданный чудно,
Старался я не испоганить
Всеобщей ткани полотно.

Любил Тебя, морочил лиру,
Был одинок и долговяз,
Чтобы не застилал полмира
Мне стыд любимых женских глаз.

И что сказать в конечной сумме?
Прости, что клял свое купе,
Прости, что слеп, что неразумен,
Что ведра выплакал Тебе.
2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12581/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives