Володимир ГутковськийТ. Аинова "З ЗАБУТОГО ЦИКЛУ "ЧУЖОМУ ЧОЛОВІКОВІ" (переклад на укр.)Ваше ймення в крові бринить –
Так, що поголос затиха.
Ви мене обертаєте вмить
В дикі паростки прагріха.
Ніч - в нашестя пророчих чар,
День - в гадання на пелюстках,
Душу тиху - в пекельний жар,
Точний розум - в словесний жах.
Тіло у причинну дуду,
Що пустим полям виграє
І без рук і без губ біду
(мов бордель - наслання моє).
А в коханки - що ж - екстер'єр,
як в Монро, все - одне в одно.
Будь-який здолає бар'єр
Вправне, викохане стегно.
Ну, а може - це рід примар,
Просто ревнощів злих мана?..
Та питання любовних чвар –
Вашій жінці, на те й вона.
Хай вирішують разом - чий,
Ділять гроші, сперму, брехню,
А мені - лиш світло очей,
Випадковим дотиком сню.
Й вистачає тіні повік –
Вас пізнати в пітьмі німій.
Все тому, що - не мій це вік,
Все тому, що це вік - не мій.
У моїм - не ковтають слова
Спраглим ротом, марнуючи дні.
Там, мов випалена трава,
Ви уже не потрібні мені.
2001 г.
|
2001 © Володимир Гутковський |
