Опубліковано: 2008.04.02
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Лія Чернякова

fool day

Язык, дурак мой,

Ведет киллера из Киева

Глаза белой правдой выело

До самого дна,

И метель его солона.

А я одна,

Все жду у окна

И постель моя холодна.

Вернись, молчу,

Я тебе верна,

Я ничья не жена,

Я едва не жива

И какие б слова

В том котле не варила –

Все бы душу тебе отворила,

Что же ты снова во мрак?

Дурак.

_______

Враг мой, брат мой

Пора ли обратно

Где с плахи небесной

Косматой кометой

Срывается песня

Где кровью рассветной

Напоена жатва

И гнутся колосья

Под тяжестью спелого

Звонкого смысла,
Где звезды,

Как полные ведра повисли

Серпом слобожанским

От края до края.

Где в землю ложатся.

И не умирают.
2008
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12661/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives