Опубліковано: 2008.04.05
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Двойная стая



-1-

Помнишь, жизнь многолюдная
Нас таскала по векам?
Приложи мне, мой возлюбленный,
Неба вешнего к вискам.

Я смешная стала... Надо же:
Что проходит – не прошло!
Положи, как перстень, на душу
Однобокое крыло.

Странная попытка – молодость:
Пляска моря за рекой.
... Значит, песнь Соломонова –
Это все-таки покой.

А любовь – Голгофа лютая,
Страсти Спаса-на-крови.
Это вакуум, возлюбленный, –
Удвоение любви...

-2-

Лишь бы не глядеться с вечера
В зрячий вакуум ночи.
Плюс на минус  – так доверчиво,
Хоть кричи...

Мартовская юность проседью
Торопливо прячет синь.
Ты – мой пропад, ты – мой промысел,
Мой «Аминь».

Солнце балуется, лучиком
Затевая птичий гам.
Я тебе пребуду лучшая –
Знаешь сам.

Двойственность – простое правило:
Путь до Неба – от Земли.
Ах, журавлики, журавлики,
Журавли...
                                   24 марта 2008 г.
2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12688/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives