Опубліковано: 2008.04.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Лія Чернякова

esse...

Вот человек,
умевший владеть собой, но
не мной.
Человек в которого больно
глядеть, окно
разбивая настежь,
грудью ложась на дно
вечных снов.
Вот человек,
летавший так нелегко,
он, никогда не ставший мне
той рекой...
Вот человек.
Сорви его ветерком,
Возьми его в свой покой.
2008
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12727/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives