Опубліковано: 2008.04.08
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олег Рубанський

Сиреневый сад

Я в сиреневый сад окунусь с головой,
всей душою прильну к этим запахам пряным.
Как я жил до сих пор в суете, сам не свой,
истощён маетою и самообманом?
Что я нынче? Вот завтра – проснусь на заре,
и воспрянет душа, и придёт вдохновенье,
и, как чудо, к убогой своей конуре
я почувствую жизни прикосновенье;
и поверю в возможность таких перемен,
о которых и думать вчера было странно.
Как ничтожен, как призрачен города плен,
коль сирень расцвела и свобода желанна!
Будет миг – стану птицей – почувствую я!
И руками взмахну, и вздохну с облегченьем,
и в сиреневый сад улечу,
                                           где душа соловья
пробудится во мне, истечёт вдохновеньем!
Как легко будет петь! И как просто – молчать.
Там молчанье – блаженство. А пенье – от Бога.

А теперь успокоиться надо, и спать.
Ещё времени есть до рассвета немного...
1993
Киев
© Олег Рубанський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12734/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives