Опубліковано: 2008.04.08
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олег Рубанський

Не знаю, не знаю, не знаю...

«Мудрые же, вместе со светильниками своими взяли масла в сосудах своих;...", "истинно говорю вам: не знаю вас." Из «Притчи о десяти девах», от Матфея, гл.25
Не знаю, не знаю, не знаю
и знать ничего не могу!
Я мысленно дверь отворяю,
дыханье твоё берегу!

Житейская тяжба и служба,
дорожки средь вех и столбов...
И вот обращается дружба
в заветную сердца любовь.

Все дни, что прожил без ответа,
увяли – но это не ты!
Лишь падает капелька Света, -
как вновь оживают цветы!

Январская мглистая стужа –
зеркальный осколок меня, -
вчерашнего мальчика, мужа
и верного злого огня.

Не надо, не надо, не надо!
Уснувших невест не буди!
Пусть только не гаснет лампада,
одна для меня – впереди...
2006
Киев
© Олег Рубанський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12745/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives