Сергій ТатчинТоді...Коли в UA й не чули різних страхів,
і дирижабль Рахів-London-Рахів
ще не літав ні звідти, ні туди...
Коли пухнасті хмари ткали з вати,
а я гостив по тижню в Гайавати
і ще не знав тлумачення біди...
Коли жінки й дівчата нехороші
ще не дійшли любитися за гроші –
mademoiselle, charmant! pardon, madame…
Коли „Рожеве”, „Біле” і „Столове”
було дешевше жому і полови,
а у містах із кранів тік „Агдам”...
Коли тинявся, пив, молився Богу,
читав про sex, шукав про tantra-йогу,
не брав до серця кашу в голові...
Коли іще не було „Кока-Коли”
і „Pepsi” теж. І всі з моєї школи
ще цілий рік лишалися живі...
Коли не слухав, пробував курити,
не знав про що з жінками говорити,
не ночував, палив назад мости...
Коли – за слово! – билися до крові.
Коли були стакани паперові!
Коли не знав що є на світі ти... |
2007 © Сергій Татчин |
