Опубліковано: 2008.04.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ярослав Тітенок

Семитайное

Светлое, тайное, верное –
Что-нибудь всё же кончается,
Что-нибудь самое первое
Как-то впервые сломается.

И, уносясь в запредельное,
Тихо, печально развеется
Сказки волшебное веянье,
Брызнув осколками зеркальца:

Меркнут, сгорая безвременно
Некогда яркие лампочки.
Кружатся так неуверенно
В тусклом сиянии бабочки.

Кружатся, тихо прощаются –
Шепчут и сами же слушают.
Что-то однажды кончается…
Бабочки были их душами.
2008
© Ярослав Тітенок
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12801/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives