укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.04.09
Роздрукувати твір

Сергій Татчин

Гама Ніч

Евкаліптовий вітер цієї моєї зими
зачинається звідти, куди не добралися ми.
Бо спалили дотла в Шепетівці моє шапіто,
щоб до-тебе-лібідо вернулось за нотами до.

Та, напевно, не я мимо себе до сходу пройшов,
де бавовняний вечір дорожчає в зоряний шовк,
а небесний орач плугом місяця хмари оре,
щоб засіяти поле колючими нотами ре.

Від верлібру до прози повзводно відходять бійці –
за водою із Бугу, за смертю в чужому яйці.
До цієї науки, вагітної нотами мі,
додаємо надію й тримаємо суму в умі.

Через сонний Бердичів остання когорта бреде.
Командир під шафе прикладає до скроні ТТ.
Портупею і кітель забризкує нотами фа.
За безногих безрукі докінчать словесні жнива.

Над пласкою землею Григорія Сковороди
відведи мене, Господи, від не моєї біди,
де в холодній світлиці, над мертвими нотами соль,
віднедавна на мене чекає дурепа Ассоль.

Це не жарти здаля, не засиджене мухами бля,
не наївне бажання покласти на бал з корабля,
і не щастя – за так! – причаститися нотами ля,
а глибинне знання, що зупиниться скоро земля.

До далекої Вінниці рівно чотири таксі.
Жирні вени доріг інфіковані нотами сі.
І благаю не слів, не дарів – сохрани і спаси! –
не пустого натхнення і рим – а хоча б довези.

Ще з минулої осені там виглядають гостей:
накривають столи, фарширують молочних дітей.
І на ранок почнуть – неодмінно! – зі мною чи без,
видавати твоє до-бемоль за моє сі-діез.

2007
© Сергій Татчин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні