Опубліковано: 2008.04.10
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Сергій Татчин

***

[S]
Латинська літера S на моєму плечі
щоранку стверджує що є ти.
І – враження, що вкрали золоті ключі
Від єдиних дверей, за якими мости:
Від мене – до тебе,
а від тебе – до всіх.
Бо ти – між мною і уявним світом.

Завелика Sпокута за спільний гріх
У вигляді майбутнього – без тебе – літа.

[P.S.]
Ти – моя мотивація вжитись в стан
сублімації ніжності в сум і щем.
Бо не в небо ж битися, де в Христа
про любов питатися – ще і ще.
2007
© Сергій Татчин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12812/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives