Общиною сядем вкруги божества. Запалимо свічі. Задмухаєм погляд. Щоб вдаль не дивитися, щоби ножа не чути на шкірі завчасно. Як докір. Кіно. Навкруги все, не більше. А глибше копати ти стомишся скоро. На тобі люльку спокою мою. Сприймай то як вічність. І власним словам непокору...