Ірина Шувалова***я маю сказати щось більше ніж маю сказати мій рот кастаньєти ти пальці ти більше ніж пальці я сіно у голці мені невідомий твій задум веди хоч я знаю ці танці давно вже не танці я брала цей голос я гладила пальцями горло вивчала на дотик кожнісіньку ноту як рану веди мене тільки благаю веди мене вгору ті нижні мене - я просила - до себе не брали те плем’я тендітних гілок і розбитого льоду ті діти розлитої ртуті німої кантати злостиво шептали мовляв я не їхнього роду що в них і нема таких вуст щоб мене цілувати що буцім я зліплена зовсім з інакшого тіста мій рот кастаньєти а їхні давно вже зашито їм треба залізних зубів щоб мене перегризти їм треба шипшинову плоть щоб мене залюбити я гладила горло я з’їла отруєну пісню я випила смерть із твоїх зеленавих стеблинок тепер вона в тілі моєму здається їй тісно тепер вона в тілі моєму здається я гину я маю сказати я маю розкластися навпіл на рівновеликі і рівнокриваві потоки я маю сказати. мені невідомий твій намір мій рот кастаньєти поцокай-но мною поцокай
|
2008 © Ірина Шувалова |