Опубліковано: 2008.04.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Тарас Гриб

***


****
Падает лист осенний
Остановись!
Но нет спасения
Не спастись.
Лёгким и чистым
На нежную землю
Падает лист....
О любви и верности
Слышны песнопения -
                        Одинокого ветра свист.



Психбольница

Медленно и бесконечно долго
Завязывают узлы
На моей смирительной рубашке
Санитары.
Я хочу тебя, любимая, так сильно -
Как они сильны,
Так безумно и неостановимо,
Как рукава
 на спине моей
       стягивают.


****
Я целую на плечах твоих
Столько тысяч веснушек
Сколько сотен миллионов
В звёздном небе
Самых безумных
Желаний
И дерзких!


****
Промолчу! -
Что добавит глухой
Кроме неслышимого почти
Шёпота крови
К той симфонии неземной,
Которую
Cочиняют ветер в ночи
И листья мокрые.
2008
© Тарас Гриб
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12937/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives