Олена Пашук***постригся в ченці живеш на Афоні
подалі від різних спокус та амбіцій
ніхто не приходить до тебе ззовні
щоранку рахуєш чи ребра на місці
вібрує тиша і давить на мізки
спогади й досі мов рани відкриті
тіні доїли з твоєї миски
їжу духовну до самої крихти
кров не тече а пролазить крізь вени
годинник не знає в який бік іти
померлі душі сорокаденні
скидають на гору зужиті бинти
Армагеддон гедоном й не пахне
навіщо жити на десять відсотків?
хіба що може натхнення забракне
перебирати жінок як чотки
закривши повіки ховаєшся в себе
під епідермісу теплий панцир
в твоїй голові пролунав молебень
здохли думки мов миші у банці
кажуть це дуже погана прикмета
з щоденника вирвана Богом сторінка
ти зрадив тоді ж як в печері аскета
тебе відшукала жінка
|
2008 © Олена Пашук |
