укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.09
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-295

<br> <br>Истерзан малолетними сатрапами, <br>лежал щенок с отрезанными лапами. <br>Ф. Мостовой


При звёздах, освещающих задымленный озон,
шагаешь - ну хотя бы по Глыбочице -
нетрезв и оголтелым вдохновением пронзён,
к тому же превратиться в кошку хочется,
взъерошивать чепрак, тереться мордой о штаны,
чихать от концентрированной паприки...
Вдруг с лаем вероломным свора псов из тишины
бросается на путника у фабрики.

Я знал, что будут жертвы - потому и взял кирку,
а также нержавеющий секатор,
и тихо, будто снайпер, подошёл к особняку,
где пахло гренадиновым цукатом.
Там, с ветром виртуальным удаляясь в небеса,
от водки становился всё аморфней
хозяин, что с размаху раскошелился на пса
и пожалел червонец на намордник.

Со стороны трущоб меня камыш не пропускал;
слой торфа под сандалиями чавкал;
пульсировала накипь в осциллографе виска...
Ко мне, моя курносая овчарка!
А ножницами в брюхо за укус три дня назад!
А альпенштоком в яблоко глазное!
Как начал с вожака я шкуру заживо срезать -
вся свора разбежалась с жутким воем...

Наутро, обнаружив невесёлый натюрморт
из рёбер зверя с клочьями матраца,
бригады государственных и частных держиморд -
на диво - не посмели даже драться.
Глыбочицких кавказцев мы оставим в стороне
и наплюём на истеричек возгласы,
а путники полночные спасибо скажут мне -
за то, что я сатрап великовозрастный.

2000
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні