Опубліковано: 2008.04.25
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лілія Демидюк

А насправді була зима

* * *

Ми серед зим
найбільше видимі
найбільш тверді
   М.Воробйов


А насправді була зима,
білий сніг вривався у світло.
З того боку хурделиці я,
а з іншого – ти в заметілі.

Падав сніг на наші серця.
Стиглий вітер ранив чекання.
Я приходжу у весну одна,
а ти - моя тиша остання.

Намело кучугури слів.
Ти таємно відходиш у гомін.
Я гукаю тобі навздогін...
Невже іній назавжди самотній?


2005
© Лілія Демидюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13061/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives