* * *

морської тиші смак
вогню і спокою
іскристість
вогких дерев життя
стрункого інею
безлистість
проростає
у світлу
сповнену землі
трави
води
і голубого вітру
ніжність
що руки лагідно кладе
на берег міста
в якому всі ми
народились

розійшлися
і білий крик
розгубленої чайки
у сутінках
гіркого моря
розтопився