Опубліковано: 2008.04.27
Поетичний розділ: Філософська лірика

Григорій Сковорода

Сад Божественних пісень ПЂСНЬ 3-я

Из сего сЂмени: Прорасти земля быліе травное, сирЂчь: Кости твоя прозябнут, яко трава, и разботЂют (Исаіа).

Весна люба, ах, пришла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сады расцвЂли и соловьев навели.
Ах ты, печаль, прочь отсель! Не безобразь красных сел.
БЂжи себЂ в болота, в подземныи ворота!
БЂжи себЂ прочь во ад! Не для тебе рай и сад.
Душа моя процвЂла и радостей навела.
Щастлив тот и без утЂх, кто побЂдил смертный грЂх.
Душа его — божій град, душа его — божій сад.
Всегда сей сад даст цвЂты, всегда сей сад даст плоды,
Всегда весною там цвЂтет, и лист его не падет.
О боже мой, ты мнЂ — град! О боже мой, ты мнЂ — сад!
Невинность мнЂ — то цвЂты, любовь и мир — то плоды.
Душа моя есть верба, а ты еси ей вода.
Питай мене в сей водЂ, утЂшь мене в сей бЂдЂ.
Я ничего не боюсь; одних грЂхов я страшусь.
Убій во мнЂ всякій грЂх: се — ключ моих всЂх утЂх!

Конец. / 5/77-2 /
1757

Опубліковано за виданням:
Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973. — Т. 1. — С. 60-90.

© Григорій Сковорода
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13102/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives