Опубліковано: 2008.05.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Григорій Сковорода

Сад Божественних пісень ПЂСНЬ 18-я

Господь гордым противится, смиренным же дает благодать.

Ой ты, птичко жолтобоко,
Не клади гнЂзда высоко!
Клади на зеленой травкЂ,
На молоденькой муравкЂ.
От ястреб над головою
Висит, хочет ухватить,
Вашею живет он кровью
От, от! кохти он острит!

Стоит явор над горою,
Все кивает головою.
Буйны вЂтры повЂвают,
Руки явору ламают.
А вербочки шумят низко,
Волокут мене до сна.
Тут течет поточок близко;
Видно воду аж до дна.

На что ж мнЂ замышляти,
Что в селЂ родила мати?
Нехай у тЂх мозок рвется,
Кто высоко вгору дмется,
А я буду себЂ тихо
Коротати милый вЂк.
Так минет мене все лихо,
Щастлив буду человЂк.
1759

Опубліковано за виданням:
Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973. — Т. 1. — С. 60-90.

© Григорій Сковорода
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13175/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives