Опубліковано: 2008.05.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Як же радість тривожно згіркла,
Як чорніють під нами бескети!
Я сьогодні згубила зірку
Зі свого нерозкритого Всесвіту.

Що казати, мовляв, притупиться.
П`ю печаль я оцю до переситу.
Ніч над нами давно вже супиться,
Ніч мого нерозкритого Всесвіту.

Ти смієшся: зірок не лічено,
І даремно себе розхитую.
А мені – нею все освічено
Однією поки розкритою.
2005
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13246/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives