Віталій Круглов***І це звершилось — видали патент злітати вниз і падати угору, аби вдавати засланих в Едем опісля перевірки слуху й зору, уражених коханкою-весною, коли здаються воїни без бою, і п’є душа очищені дощі, які, мов смерть, не сплутати ні з чим. Вбиває жовтень. Жовта кров околиць із вулиць пам’ять вивільнить для нас, допоки вічність холодом оголить всю безліч ніжних дотиків і назв, що має тіло, як останній досвід. П’янкі слова нестворено і досі і відступаю глибоко ув осінь, де вже ніхто... нічого... де вже зовсім...
|
2008 © Віталій Круглов |