Опубліковано: 2008.05.11
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Микола Ширяєв

Фонарик качается

На грани прощаний усталого дня
Висит между нами одна болтовня,
Стучится не веря в закрытые двери, -
А может ты все же полюбишь меня?

Все блестки в отмостке, все клятвы пусты -
Меняют неброско кусты на мосты.
Качается зыбко ночная улыбка,
Большая улыбка ночной немоты.

Иные капризней, а я - так ниче.
Желая по жизни подставить плечо,
В немеркнущем гаме для шедших дворами
Бывает куда как ни есть горячо.

Всегда наготове, не то чтобы мал
Любовей-морковей большой буревал.
Колышется иней на всей половине
Проложенных линий. А я и не знал!
2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13308/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives