Опубліковано: 2008.05.13
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Брагіна

Море внутри

Душу снеся в заклад намедни, уныло дремлю.
В горле комком собирается глинистый glamorous glue.
А всё-таки вертится, даже если с небес на землю,
Ее можно сжечь и в пепле искать иглу.

А можно посыпать голову – дымных отечеств мода
В чужих пепелищах ценна как память о немоте.
Подцепишь багром – верблюды пройдут с испода.
Пускай другие, помельче, не то что те,

Которым пути заказаны в царство и наливные
Луга – горемычным грезятся в сердце моих пустынь.
И горе тем, кто пустыни прядет иные
И в сердце носит свою наливную стынь.

Но душу снеся в заклад, о своем ли бессмертьи стылом
Слагать сонеты, верблюжьим пухом налившись до ободка.
А все-таки вертится, и запасайтесь цветочным мылом –
Любая вечность окажется сладостна и легка.







2008
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13339/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives