Вікторія ШпакЩе й до жнив не дожив... (на русский)Василь Стус. * * *
Ой, до жнив я не жив,
и ни жита не жал,
не сгубил, не сложил.
И не жил. И не жаль.
Тьмистых переднапастей
колдовская межа:
а они-то со счастьем
давно на ножах.
Беззаветно любить мне
нельзя, не пора,
а имел бы ты, мир мой
великий, добра.
В смерть засмотрены очи.
Немая душа
вроде учит и прочит:
тебе кунтуша*
уж вовеки не брать ,
только чёрный бушлат –
он отец, он и мать,
и жена он, и брат.
----------
* Распахнутая верхняя мужская и женская одежда зажиточных украинских крестьян 17-18 веков
Оригинал
* * *
Ще й до жнив не дожив,
ані жита не жав,
не згубив, не лишив.
І не жив. І не жаль.
Тьмавих протобажань
заповітна межа:
ці напасті зі щастям
давно на ножах.
Безборонно любити
заказано край,
а зазнав би ти, світе
великий, добра.
В смерть задивлені очі.
Отерпла душа
і навчає, і врочить:
тобі кунтуша
вже довіку не мати,
а чорний бушлат —
він як батько, і мати,
і дружина, і брат. |
2008
Київ © Вікторія Шпак |
