Опубліковано: 2008.05.14
Поетичний розділ: Філософська лірика

Марина Матвєєва

***

Мысль не размножается в неволе.
Но жиреет. Вот и любит нормы.
Без аркана не бывает поля-
полюшка. А наш концлагерь формы

не мучителен: не двинут в спину –
сам придешь в казенную квартиру
строф! Где надзиратель с гордой миной
демонстрирует порядок миру

во своей тюрьме и ждет награды:
воры и убийцы – что ягнята.
Улыбаются, как будто рады
тихому покою каземата.

Пусть под дыхом догорают штормы –  
лица – статуи a-la Romania.
Показательной тюрьмою формы
мы еще и не таких заманим.
2006
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13356/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives