Опубліковано: 2008.05.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Леонід Борозєнцев

УНЫНИЕ

Ночь ещё податлива, нежна,
Бледный голос сыплется не сразу:
Бредит восходящая княжна,
Ожидая следующей фазы.

Путь томлений неопровержим,
И ни снисхождений, ни отсрочки —
Сдвинувшись в трагический режим,
Время давит нас по одиночке.

Круг замкнулся — зверь мой в колесе:
Он бежит, не чувствуя вращенья,
По бескрайней взлётной полосе,
Продлевая чьё-то развлеченье,

К забытью… Напиток снов горчит,
Лунным воском оплывают лица,
Растворяясь в крылышке свечи,
И позёмкой Млечный Путь клубится.

2000
© Леонід Борозєнцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13408/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives