Опубліковано: 2008.05.16
Поетичний розділ: Інтимна лірика

СеРж Ко

***

Ця відлига, як біль
і цей біль, як відлига весни,
Коли кров з-під руки,
що цнотливо приховує рану,
То крізь серце – твій посміх навиліт,
Осів і не встану,
Як солдат, поцілований кулею
в погляду синь...
І байдуже дивилося Небо
очима калюж
На виставу земну,
що спрадавна іде без антракту.
Ми – аматори в цьому театрі,
і всі – без контракту,
Тільки інколи хтось із “масовки”
отримує туш.
Ця відлига, як біль,
і, напевно, минає вже криз.
Без наркозу хірурги
на серці заштопали рану.
Кастаньєти дощу
підіграють весні наостанок,
І в калюжах опиниться Небо,
зірвавшись униз.
2008
© СеРж Ко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13416/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives