Опубліковано: 2008.05.16
Поетичний розділ: Інтимна лірика

СеРж Ко

***

Коли зойкнула тиша
І птахом упала до ніг,
Височінь просльозилась
Дощем на отави і плечі.
Краплі, наче секунди
Поволі зривались зі стріх.
“Добрий день, ну а, може...
А, може, уже – Добрий вечір. ”
Та різниці нема.
Крізь відлуння старих молитов
Шепотіли дерева
Про всю тимчасовість земного,
Хоч від серця по тілу
Іще розливається кров,
І за обрій веде
Ще незаймана слідом дорога.
Ще тобі не сказав я
Того, що у серці зберіг,
І всі зорі небес
Не віддав тобі поки, до речі,
Але вийду з отав
І, ступивши уже на поріг,
“Добрий день, - прошепочу,
А, може, уже – Добрий вечір... ”
2007
© СеРж Ко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13419/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives