Опубліковано: 2008.05.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Валерій Сухарєв

СОНЕТ

                               Памяти И.В.

Во сне – снега, и заметенных га
кипящий холод; не ступай, нога,
по мраморному моргу декабря –
испепелишься задарма и зря.

Пурга над полем, как факсимиле
далеких сих, что были на земле.
Что помнить их, зачем им наши сны?
Их души охладели и ясны,

как силуэты ясеней и лип
на зимнем горизонте; всякий всхлип
о них – уступка: как небытию,

так и фантазиям о нем; их путь
не нашею верстою простегнуть,
и прошлое – короткий миг отплытия.
2008
© Валерій Сухарєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13452/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives