Опубліковано: 2008.05.19
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Костянтин Віхляєв

***

      Над Чатыр-Дагом небо Ленинграда и подмосковный дождик затяжной.
      Любуясь отражением Эллады, шпиль минарета чувствую спиной.
      В галактике моих ассоциаций  планета – не крупнее воробья,
      И, сидя на траве цивилизаций, я вечность замыкаю на себя.
      Плющом увиты каменные боги, в зрачках пещер расплавлен зодиак.
      Не в Мекку и не в Рим ведут дороги, а в храм души, мой личный Чатыр-Даг.    
      Он здесь, на крыше Крыма, не приемлет, что родиной зовется сторона,
      В которой я пришел на эту землю. Есть родина всех родин – тишина.
2000
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13466/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives