Опубліковано: 2008.05.19
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Найчук

***

усi подарунки i квiти залишили вчора
по чорному шовку сьогоднi малюємо світ
це буде вiтрило на клятий зачовганий човен
для зношених крил битих тiл i розхристаних лiт

вони струхнявiли тiла марнолiття i крила
i постiль по чорному чорна як очi весни
але заквiтчалось коханням зрадливе вiтрило
спокорений вiтер із першого  подиху зник

так тихо тепер так надійно напевно довіку
ми будемо разом подалі від марних бажань
що може наснитись мені не прирученій вітер
і човен де всі подарунки і квіти лежать
2004
© Євгенія Найчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13484/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives