СеРж Ко***На межі пережованих розмежувань, У загострення трав опадаючи тілом, Захлинався в тумані і думав знесило Про незаймане небо в очах калабань. Не хотілось казати: “Забудь і пробач”, Та побачив об`яву :”Скінчилися рими”, - Я повірив... І тільки дощі-пілігрими Розсміялись до сліз. От такий спотикач. В лепрозоріях прози прозорі слова Без зусиль і вагання лягали рядами, Але ти не сприймала книжок кілограми. Розумію. Дієта – межа ваговА. І дістав я прихований аркуш зізнань, Де слова лаконічно складались у рими, - Припинили сміятись дощі- пілігрими, І засяяло небо в очах калабань. |
2008 © СеРж Ко |