Опубліковано: 2008.05.23
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Костянтин Віхляєв

***

                 Ты – поле резных цикламенов меж небом и сердцем,
                 Я – гимн, заливающий вечностью пестрое поле.
           
                 Плутая в цветах, непомерно тяжелую ношу
                 Несет скопидом-муравей в свой таинственный город.
                 Шмели и нарядные бабочки млеют от счастья,
                 Считая себя совершенством над космосом поля.

                 Не будем мешать. Эта вера – их чудные крылья.
                 Огонь им опасен,  прикрой свою лампу, фонарщик.

                 Не дикие луки в полях – подмастерья свободы,
                 Хотя цикламены без них – черновик сотворенья,
                 А наши любови, что скачут, резвясь, через солнце,
                 Цветущее солнце на праздник Ивана Купалы.      
2004
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13537/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives