Опубліковано: 2008.05.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Тарас Гриб

Віра

Мені не потрібно щастя...
Тільки б до кінця пройти
Моєю дорогою -
Не зірватися!
Тушею безрукою, безногою
Буду повзти, цілуватися
З землею і камінням....
Буду гладити жорстке бадилиння,
В росах холодніх осінніх
Побитим серцем кохатися...
І проситиму у Бога
Тільки терпіння
І запеченими губами
Буду спразі назло  сміятися
І рахуватиму дні за днями
до чийогось Воскресіння,
До омріяного і жданого
Всім живим на землі
Пришестя Людини -
А тоді!
Встану
На скалічені обрубки свої
І у безмежжя лісів і полів
Я
  стоячи
             вигукуватиму
                                  Осанну
І смерть зустріну усміхнено
І спокійно....
А до того -
жити
       плакати
                    і повзти
Не перестану!
Вірую
2008
© Тарас Гриб
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13568/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives