Опубліковано: 2008.05.25
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вікторія Анфімова

***

***
Рвутся нити у марионетки –
Ухожу, все счета оплатив,
Из своей позолоченной клетки –
Полюбив, потеряв, соблазнив…

Да, ты жаждал пьянящей власти
Над моей беззащитной душой.
Но ты знаешь - какое счастье
Просто жить, быть – с другим, быть – другой.

Как пьянит ощущенье свободы!
Рай – не там, где мы ищем его.
Я – не пешка без права хода…
Я отвергла свое божество.
2008
Симферополь
© Вікторія Анфімова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13570/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives