Опубліковано: 2008.05.25
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Володимир Свідзинський

* * *

Незмінно жду прибою в час вечірній,
Або щоб місяць, плеканий в теплі,
З тонким уривком хмари на чолі,
Замислено різьбив сади нагірні.

Та вдалині зосталось миле море,
Нагірний сад далеко від очей,
І не встає німий пестун очей
Ласкавого прилляти блиску в морок.

І в час, коли на обрії далекім
Впадає в ніч останній струм зорі,
Я, мріючи на кам’янім дворі,
Лиш гóрода суворий чую клекіт.


1936

11. Х 1936

Дж.: – П-ХЛМ, №95; Прапор. – 1968. – № 1. –  60с

© Володимир Свідзинський
Текст вивірено і опубліковано: 3a1

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13574/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives