Опубліковано: 2006.11.11
Поетичний розділ: Філософська лірика

Богдан-Ігор Антонич

МУРАШНИК

Предивні, зачаровані міста
З рудого порохна й рябої мерви.
І пасма вулиць сплетені, мов нерви,
І клуня в сірих теремах містка.

І наче плющ з роздертого листа,
Життя засушене, немов консерви.
Одначе праця йде все без перерви,
Листок зшиває вічно до листка.

Здобичники у сутінках тюрми
Ссуть мошечок, рабинь своїх живіт.
Рядами над рядами туту доми

Піснями труду дневі шлють привіт.
Подумай мимохіть, як чобітьми
Є легко розчавити цілий світ.
2006
© Богдан-Ігор Антонич
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Різник

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1361/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives