Опубліковано: 2008.05.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Медінський

Львов

Зелень  древней  меди  первым  звездам  крыши  лили,
Стены  каменные  вниз  уперлись  основательно,
Протыкали  небо  вечером  подсвеченные  шпили,
И  парил  над  миром  вечный  образ  Богоматери.

Черный  камень  на  стенах,  где  надпись  «Soli  Deo»,
Выщербленный  и  хранящий  молчаливо  тайны  города,
Был  таков,  что  только  воздух  загустел  и  потемнело,
Стал  манить  меня  суровым  зовом  холода.

Срезы  лет  вставали  мглой,  а  над  сырой  брусчаткой
С  грохотом  трамвая  жизнь  затихла  перепуганно,
На  сетчатке  глаз  остановилась  память  отпечатком,
И  атланты,  бросив  здания,  слились  с  подругами.
2008
© Андрій Медінський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13614/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives