Опубліковано: 2008.05.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Медінський

***

Мне  не  о  чем  теперь  молчать,  теперь  бессмысленно…
В  лоскутных  призраках  причал,  и  там  повисли  мы…
А  ветер  правит  паруса  скорее  к  северу
теперь,  когда  я  все  сказал.  Сбоит  на  сервере  -  
мой  позывной  -  прожжет  тебя.  Над  микросхемами
летает  призрак  октября.  Моими  венами
не  управляешь  больше  ты,  а  сердце  падает
в  пустой  колодец  с  высоты.  Я  знаю,  ада  нет  
ни  под  землей,  ни  в  небесах,  он  в  точке  времени  -  
теперь,  когда  я  все  сказал  -  убей  меня.
2008
© Андрій Медінський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13616/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives