Опубліковано: 2008.06.01
Поетичний розділ: Містика, видіння

Ярослав Тітенок

***

Золотое дитя города
Позабывшее лик матери
Но обретшее власть холода –
Дождь и вьюга ему платьями.

По ночам, при луне молится
Между стен алтарям каменным.
Затерялась его Троица
В паутине теней пламени.

Что-то шепчет пустым улицам
И полночи молчит – прячется.
Тишина за окном хмурится,
Обретая его качества.

Оседлав провода, греется,
Вместе с током гудит в линиях;
Тихий голос слабей шелеста,
А глаза – фонари синие.

Растворившись в толпе бесится,
Разглядевши своё, дикое;
Наигравшись, бежит к лестнице
Обходя все дома с Ликами.
2008
© Ярослав Тітенок
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13664/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives