Опубліковано: 2008.06.01
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Володимир Свідзинський

***

Як гомонять сади нагірні!
Їх ранній вітер побудив.
За їх плечима темних злив
Хмуріють обриси невірні.

Півнеба осінь прилягла,
Півнеба – в володінні літа.
Там дикість бурі, подих зла.
Тут мир і лагода розлита.

Глибокий південь в очі віє,
І хлюпа теплий океан,
І крізь прозірчастий туман
Чиєсь вітрило пломеніє.

І я неначе на грані
Якогось краю чарівного,
Де вільно бавитись весні
При домі вересня сумного,

Де жар і холод, блиск і мла
Живуть край себе в супокою,
Як на рослині два стебла,
Одною плекані рукою.
1936
10. X, Маріуполь
© Володимир Свідзинський
Текст вивірено і опубліковано: 3a1

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13666/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives