Опубліковано: 2006.11.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Богдан-Ігор Антонич

***

Вдивляючись в уста, як кличуть,
В розсміяних очей огні,
Різблять у пам’яті обличчя,
Щоб перелить його в пісні.

Таємні тіні – квіти ночі,
Це душі білених дерев,
До місяця летіти хочуть,
Та вітер їх не забере.
2006
© Богдан-Ігор Антонич
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Різник

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1368/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives