Опубліковано: 2008.06.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Гордейко

***

Я по городу шел и о чем-то мечтал
О словах неразменных и рифмах нечаянных
Дождевые горошины жадно глотал
Ведь поэты с зонтами не дружат отчаянно

Я просил у природы такого огня
Что зажег бы сердца небывалою силою
Но она не хотела и слушать меня
И дождем, и дождем мои просьбы гасила

От осеннего клена, что от влаги поник
До весною от солнца раскрывшихся почек
Я бы выпросил, вышептал, вымолил их
Да у каждого собственный, авторский почерк

Может, несколько раз проскочила искра
Между ржавым пером и газетной бумагой
Да она от дождя оказалась сыра
И костра не сумел развести бедолага

Если честно, то это, конечно, наив
Дилетант я и в этом, и в прочих вопросах
Потому, дождевою водой напоив
Ветром хлещет меня сумасшедшая осень
2008
Киев
© Володимир Гордейко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13704/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives