Опубліковано: 2008.06.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віталій Круглов

***

Ступай, но помни: жизнь просрочена,
Как на прилавке упаковки,
И с ними ставка будет очная.
Взгляд металлический и ковкий,
Чтоб ни юлить, почти иголочно
Вонзился скважине замочной
В открытый рот. Какие сволочи –
Кричишь, и бьешься, что есть мочи,
Возможно, в запертые комнаты,
Да в заколоченные двери,
Намереваясь быть не понятым,
Не отучившись слепо верить.
А зрением, хоть и прищуришься,
Ты не способен видеть дальше.
Ведь человек – созданье улицы,
Не существующей без фальши.
И зарыдав благим и тягостным,
Глаз закосит, и замигает
Литое веко. Века пакостей,
Коротких мыслезамыканий
Прошёл рубеж. Рыбёшка мелкая, –
Молчал, таращился и видел
В морщинах треснутого зеркала
Кораллы, амфоры и мидий.
2008
© Віталій Круглов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13717/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives