Опубліковано: 2008.06.04
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Андрій Соболєв

***

Кто-то просто поёт,
Я ж хожу по ножу.
Я ругаю её
И себя не щажу.
А себя то за что?
Будоражим умы.
После нас—хоть потоп,
Говорили  не мы.

Беспокойно живём,
Беспросветно грустим.
Кто стоит на своём,
Крест тому и нести.
Без креста мы не Русь,
По какому суду?
Не заметят,боюсь,
Наших жертв череду.

Отдаются бразды
Тем,кто выбиться смог.
Оставляем следы
В стороне от дорог.
Но следам тем тропой
Не получится стать.
Мы ж не люди с тобой,
Мы- небесная рать.

Можно бросить тужить.
Что мараться в борьбе?
Не участвуй во лжи,
Говорю я себе.
И судить не берусь,
Только кажется мне.
Я рабом становлюсь
В оробевшей стране.

30.05.05.
2008
Севастополь-Донецк
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13739/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives