Опубліковано: 2008.06.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Тарас Гриб

***


Шариков было восемь…
Всех вызывают к Дитю
"Бегом! и босыми!
Никто никого не просит
НЕМЕДЛЕННО!"

Один не хочет …!

Гофром сморщенного одиночества старости
Его пугают
Булавку подносят
К носу

А он – такой
«Небо ему подавай!
Ты что
Особенный?!»

Стоит на своем….
Не даётся
В руки
Скользит
под потолком
Глазом косит –
В окно….!!!!!
И нагло
Смеётся!

И ничего не боится!

Вобщем,
Пошёл
Что называется
На принцип -
Один!
.............................

Не бойся!  Он спасётся -
И без прИза
(лишние соблазны ему не нужны
в небо не заберёшь их)
- удерёт в окно !
Там на небесных ризах,
недостижим
для всех наших снов,
Станет одним из
Живых
И серебристых
Слов....
2008
© Тарас Гриб
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14172/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives