Сергiй РуденкоПАНІ ОСІНЬ Може щось на небі сталось, може доля... Я не знаю. На зупинці ви чекали на останнього трамвая. Незнайомка таємнича, з тих, загублених світів... Може я, а може вітер тихо вам прошепотів: “Пані Осінь, пані Осінь Нам прощатись ще не час. Пані Осінь, пані Осінь Листя крутить жовтий вальс. Пані Осінь, пані Осінь Досить смутку і жалю! Я люблю вас пані Осінь, Я люблю вас, я люблю... Колисав жовтневий вечір на Дніпрі холодну воду. Ваші руки, ваші плечі осявала дивна врода... І осіння ніч казкова поманила в забуття... Ніби знову, ніби знову почалось моє життя. Пані Осінь, пані Осінь Нам прощатись ще не час. Пані Осінь, пані Осінь Листя крутить жовтий вальс. Пані Осінь, пані Осінь Досить смутку і жалю! Я люблю вас пані Осінь, Я люблю вас, я люблю... Ви стояли і мовчали на межі нової ночі, Посміхались загадково і дивились просто в очі... Дивний погляд, зорі ранні, листя жовтого печаль... І без нас трамвай останній від”їжджав у тиху даль... Пані Осінь, пані Осінь Нам прощатись ще не час. Пані Осінь, пані Осінь Листя крутить жовтий вальс. Пані Осінь, пані Осінь Досить смутку і жалю! Я люблю вас пані Осінь, Я люблю вас, я люблю...
|
1997 © Сергiй Руденко © музика: Сергiй Руденко |